Міжнародний круглий стіл щодо тенденцій розвитку медичного права
15 грудня 2010 року відбувся Міжнародний круглий стіл "Тенденції розвитку медичного і фармацевтичного права в Україні та світі", організований Інститутом медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України за сприяння Спілки адвокатів України, Всеукраїнського лікарського товариства та Української медико-правової асоціації. У заході взяли участь адвокати, юристи юридичних фірм, лікарі, представники державних органів, навчальних та науково-дослідних закладів, студенти магістратури та старших курсів низки вишів. Із вступним словом до учасників круглого столу звернулася ректор Академії адвокатури України, президент Спілки адвокатів України, член-кореспондент АПрН України, д.ю.н., проф. Тетяна Варфоломеєва. Директор Інституту, к.ю.н. Радмила Гревцова окреслила основні напрями розвитку медичного і фармацевтичного права в Україні, звернувши особливу увагу на тенденції розвитку правозастосовної практики. На питаннях реалізації юридичної відповідальності за правопорушення у галузі охорони здоров’я в Бразилії та інших кораїнах світузупинився зарубіжний гість, доктор права, проф. Едуардо Дантас, віце-президент Всесвітньої Асоціації Медичного Права. Проф. Ольга Богомолець, д.м.н., головний лікар Інституту дерматокосметології доктора Богомолець, висловила точку зору лікаря на юридичні складнощі, які виникають під час реалізації суспільно-корисних проектів у царині медицини. Провідний науковий співробітник НДІППіП АПрН України к.ф.н. Галина Миронова торкнулася проблемних питань представництва пацієнтів. До дискусії долучилася старший викладач НаУКМА доктор права Зоряна Черненко. Новели фармацевтичного законодавства прокоментувала Директор Департаменту нормативно-правового забезпечення, євроінтеграції та міжнородних зв’язків Державного експертного центру МОЗ України Ганна Гусева. Цікаві питання до доповідачів поставила юрист ЮФ "Arzinger" Ірина Борисова. Наступний круглий стіл буде присвячено актуальним правовим проблемам здійснення фармацевтичної діяльності.
Відкриття в Академії адвокатури відділення кафедри ЮНЕСКО з біоетики
У грудні 2010 року створене Українське Відділення Кафедри ЮНЕСКО з біоетики Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, яке є частиною Міжнародної мережі Відділень Кафедри ЮНЕСКО з біоетики Міжнародного Центру Здоров’я, Права та Етики Юридичного факультету Університету м. Хайфи. Створення такого Відділення підтримане Національним комітетом з питань біоетики Національної Академії наук України.
Зустріч у Національній парламентській бібліотеці України
У Національній парламентській бібліотеці України 9 грудня 2010 року відбулася зустріч користувачів Бібліотеки з провідними правниками України. Зрозуміло, що тема «Правова культура в умовах становлення громадянського суспільства. Роль бібліотек» не залишила присутніх байдужими.
У дискусії взяли участь Л.І.Хоролець – радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Н.С.Кульчицький – керівник Секретаріату Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини; В.В.Курдюков – проректор Академії адвокатури України, кандидат юридичних наук; Т.В.Салюта - старший аналітик Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю; О.Д.Погонець – завідувач відділу соціокультурної діяльності НПБУ; О.М.Круліковська – в.о. завідувача відділу обслуговування користувачів НПБУ.
В Україні розпочався Тиждень права
Всеукраїнський тиждень права проводиться щорічно, в тиждень, що включає День прав людини, який відзначається в світі на честь проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.
Вперше Всеукраїнський тиждень права було проведено у 2008 році. Тоді ініціатором проекту стала Координаційна рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України (дорадчий орган), яка отримала всебічну підтримку Міністерства юстиції України. Тоді ж, ініціативу молодого покоління правників було підтримано Президентом України, Указом якого було визначено проводити «Тиждень права» щороку.
Захід проводиться за всебічної підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
У цьогорічній церемонії відкриття всеукраїнської акції «Тиждень права» взяла участь ректор Академії адвокатури Т.Варфоломеєва, яка поділилась своїми думками у короткій відеорозповіді.
Виставка-форум «Правники — суспільству» є центральним заходом Всеукраїнського тижня права, під час якої відвідувачі матимуть змогу отримати безкоштовні юридичні консультації від кваліфікованих фахівців, відвідати майстер-класи відомих юристів, ознайомитись з ринком юридичних послуг в Україні тощо.
В Україні професія юриста широко визнана, відзначається на рівні професійних свят (День юриста, День працівників суду, День адвокатури (19 грудня – незабаром!), День працівників прокуратури, День нотаріуса та інші).
Правники в Україні здатні присвятити більше часу та енергії суспільству. З ініціативи юристів проводяться варті відзначення соціальні заходи, що наголошують на соціальній відповідальності юридичної професії. З-поміж них акції та заходи із безоплатного юридичного консультування, сприяння правовій просвіті населення
У провідних країнах світу такі заходи носять організований та системний характер, відбуваються за підтримки держави, професійних і громадських організацій. Так, у Німеччині на рівні федеральних земель проводиться щорічний «Тиждень юстиції» (Woche der Justiz) — комплекс правоосвітніх заходів у формі дня відкритих дверей судів і безоплатних консультацій. У США 1 травня щороку відзначається «День права» (Law Day) — щорічні правові заходи.
Під егідою «Тижня права» кожен правник чи правнича інституція може провести акцію чи захід на благо суспільства, утверджуючи повагу до права, довіру до правників в Україні. «Тиждень права» має аполітичний характер і проводиться на загальноукраїнському рівні.
Мета «Тижня права» — проведення національного правового форуму, під егідою якого кожен правник чи правнича інституція робить безпосередній внесок на благо суспільства, його учасників.
Основними завданнями заходу визначено наступне:
Наприкінці листопада – на початку грудня 2010 р. директор Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Радмила Гревцова відвідала Ізраїль, де провела низку зустрічей з колегами з Міжнародного Центру Здоров’я, Права та Етики Юридичного факультету Університету м. Хайфи, який очолює професор Амнон Кармі, вчений зі світовим ім’ям, почесний президент Всесвітньої Асоціації Медичного Права. Метою зустрічей було налагодження співробітництва у сфері наукових досліджень та викладання медико-правових дисциплін. Радмила Гревцова також побувала на Юридичному факультеті Університету Цефату, де мала змогу зустрітися з професорами та викладачами закладу, а також розповісти про основні тенденції розвитку медичного права України студентам, які слухають курс медичного права у доктора права Самюеля Вольфмана.
На фото: Бібліотека Университета Цефата
На фото: На лекції д-ра С.Вольфмана в Університеті Цефата
На фото: Вид на Університет м. Хайфи
На фото: Бібліотека Університета м. Хайфи
Студенти відвідали Музей мистецтв імені Ханенків
24 листопада студенти ІІ курсу Академії адвокатури України відвідали Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Майбутні юристи вражені колекцією музею, адже це найбільша збірка зарубіжного мистецтва в Україні, а зібрана вона відомим адвокатом Богданом Ханенком і його тестем – великим цукрозаводчиком, благодійником Миколою Терещенком.
Студентка Академії Анна Лисенко – чемпіонка з боксу
У вересні нинішнього, 2010 р. відбувся чемпіонат Києва з боксу серед юнаків і дівчат. Чемпіонат проходив у спортивній школі «Восход». У ньому взяла участь студентка 2 курсу Академії адвокатури України (відділення «Правознавство») Анна Лисенко і стала чемпіонкою м. Києва. Всього більше року її тренує прекрасний педагог і відомий тренер Саленко Олександр Миколайович. Перші уроки з боксу вона отримала в дитинстві від батька, Бориса Петровича, який у свій час був чемпіоном з боксу в Києві, в Київській області. Потім була велика перерва в заняттях. А минулого, 2009 р. на першокурсницю звернула увагу, помітивши її спортивні здібності, викладач фізкультури Академії адвокатури України Вікторія Олександрівна Удод і порадила тренеру Олександру Саленку попрацювати з дівчиною. Він також побачив у ній перспективну спортсменку.
І ось перший чудовий результат! Навіть важко повірити, що ця чарівна тендітна дівчина має такий міцний кулак і таку незламну волю. Залицяльники, стережиться :)
Усі студенти, викладачі Академії раді за свою представницю в такому незвичному для дівчат виді спорту. Їй такий спорт подобається. Він не для слабких, і то не лише фізично, а й духом.
Отже, дорога Аня, щиро вітаємо тебе! Бажаємо нових успіхів і нових перемог!
Проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків Курдюков В.В. взяв участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції «Перспективні шляхи й напрями вдосконалення освітньої системи у світлі Болонського процесу», що проходила 16 – 19 листопада 2010 року (Україна – Словаччина – Угорщина).
У роботі заходу взяли участь представники Міністерства освіти і науки України, Закарпатського державного університету, Мішкольського університету (Угорщина), Академічного товариства ім. М. Балудянського (Словаччина), Київського університету права НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія» та інших навчальних закладів і наукових установ України та європейських країн.
Серед питань, що обговорювались учасниками конференції, були розглянуті нагальні проблеми вдосконалення сучасної юридичної освіти. Водночас у межах конференції проходила міжнародна науково-технічна виставка вищих навчальних закладів Східної Європи.
На фото: Проректор Академії адвокатури Всеволод Курдюков з ректорами Європейських ВНЗ
На фото: Учасники конференції. Фото на згадку
На фото: Робочий момент конференції
СВЯТКУЙМО ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ
За висновками вчених, слов’янська писемність, у тому числі і давньоруська, виникла задовго до ХІ ст., тобто до хрещення Русі: наприклад, тексти русько-візантійських договорів зазначаються такими роками, як 860 р., 874 р., 912 р., 944 р., 971 р. і зафіксовані в Іпатіївському списку «Повісті врем’яних літ». Перше хрещення Русі, як відомо, відбулося за князя Аскольда 860 р., остаточне – при князеві Володимирові – 988 р. Відтоді активно фіксується давньоруська писемність у перекладних та оригінальних книгах, тобто створених на Русі книжною мовою, яку ще називають давньою українською книжною мовою, в основі якої є церковнослов’янська мова, або болгарська – через те, що місіонери християнства Кирило й Мефодій, будучи за походженням болгаро-греками, завершили реформування слов’янського письма. Літописи та археологічні знахідки фіксують давніші знаки слов’янської писемності, наприклад, в написах у храмах, в іменах божеств на ідолах, на давньому глиняному посуді, на виробах із кісток у похованнях курганів. Ці написи тотожні кириличним: А В Д Н Л Ю. Давньоруські слов’яни мали кілька алфавітів, які складалися в багатьох місцях на основі грецького кириличного алфавіту, стверджує авторитетний академік Дмитро Лихачов. Це був так званий стихійний процес творення алфавіту. А до того на наших землях, наприклад, була спроба скласти ієрогліфіку, яку віднайшла та описала 1959 р. (157 знаків) Елла Соломоник, що засвідчило пошуки сарматів, сучасників давніх греків, свого письма. Природно, що перевагу згодом було надано найпростішому, фонетичному письму, яке винайшли давні греки. Природно також, що і наші предки запозичували це письмо і перекладали церковні книги на нашу мову. Наприклад, графіті (написи) на стінах Софійського собору переконують в існуванні Софійської абетки, що містила 23 грецькі літери і 4 слов’янські – Б Ж Ш Щ.
Як засвідчує Панонська легенда, що фіксує історію житія Кирила, славного візантійського місіонера, проповідника християнства, він перед місією в Моравію відпочивав у Херсонесі (нині Севастополь) і там зустрів руського чоловіка з Евангелією, руськими письменами писаною, а це було ще до хрещення Русі, придбав у нього ту Євангелію, зумів поговорити з руським чоловіком, бо мав слов’янське коріння і його мова болгарська була дуже близька до руської. Це допомогло Кирилові зрозуміти письмо наше давньоруське, запозичене з грецької, як і те, що в ньому не вистачало літер на означення руських звуків, бо саме таких не було в грецькій мові. А це, як відомо, ознака будь-якої мови: її розбіжність з іншою. Отже, Кирило додав ті літери, і як роблять висновок учені, завершив формування слов’янської писемності.
Логічно, що письмо, яким ми нині користуємося, називається кириличним, або кирилицею. А офіційна державна мова, давньоруська, в основі церковнослов’янська, писемна, зазнавала природних змін в своєму історичному ході від доби Давньої Русі до теперішнього часу. Зокрема в часи саме доби Київської Русі вона все більше набирала граматичних та лексичних ознак живої розмовної мови, власне схожої до теперішньої живої розмовної мови української. З часу Московського царства і відколи центр держави було переміщено до Москви, а книжність суворо регламентувалася Московською патріархією, особливо за Петра І, книжна мова, залишаючись в основі все ще церковнослов’янською, все більше зросійщувалася. Так тривало до тих пір, коли в практику писемності було введено живу розмовну українську мову, тобто жива розмовна мова стала літературною мовою. Цей революційний вчинок, як відомо, виконав Іван Котляревський, написавши живою розмовною українською мовою «Енеїду», засвідчивши її унікальні можливості – передати величезне лексичне, граматичне, стилістичне багатство і то не просто на українському матеріалі, а на давньому римському. Бо взяв за основу поему видатного давньоримського поета Вергілія та й перелицював її на українську тематику. А які показав можливості гумористичних засобів, відтворив героїчну тематику, а моральну!.. І чого тільки не сказав і про те, як люди живуть, і про те, як треба жити. Зрозуміло, чому ще не завершена «Енеїда» переписувалася і передавалася для читання. Це був такий бестселер! Перечитайте сьогодні його! Воістину Іван Котляревський створив унікальний текст, і вперше в історії України живою мовою, яка тут жила в народі до часу створення його «Енеїди» віками. І цього не можна заперечити, бо це насамперед підтверджують народні пісні з красивою, багатою мовою, складені багато сотень років тому. Отже, святкуймо день слов’янської писемності і знаймо, що ми завжди прагнули знань, прагнули бути освіченими, знаючими людьми.
Від 1997 року, 9 листопада, День писемності в Україні встановлено офіційно. Цього дня шануємо всіх причетних до розвитку нашої писемності – і реформаторів, місіонерів Кирила й Мефодія, і відомих славних літописців, як Нестора, чиє тіло покоїться в ближніх печерах Києво-Печерської лаври, до нього приходять поклонитися творчі люди і всі, хто шанує славну нашу минувшину, шануємо і славного митрополита Іларіона, першого з руських, автора слова «Про Закон і Благодать», і Володимира Мономаха з його славетним «Повчанням», і багатьох-багатьох інших наших предків, які утверджували своїм високоморальним словом Руську державу.
Професор Академії адвокатури України
Тетяна Конончук
IV Міжвузівській науково-практичній конференції з проблем розвитку державної мови
Студенти Академії адвокатури України відділення філології взяли участь у IV Міжвузівській науково-практичній конференції з проблем розвитку та функціонування державної мови, присвяченої Дню української писемності та мови, яка відбулася 5 листопада 2010 року в Національній академії внутрішніх справ. Студенти підготували тези доповідей, а головне – вони почули майстрів української правничої термінології, які розкривали болючі питання: стан, проблеми, перспективи української мови в юриспруденції. Оскільки мова є основним інструментом соціалізації особистості, то студенти II курсу загально-юридичного відділення теж відмітили День Нестора-літописця повідомленням на тему «Типові помилки при кальковому перекладі».
На фото: студенти Академії адвокатури зі своїми викладачами біля будинку Національної академії внутрішніх справ, де проходила конференція
Конференція з нагоди 60-річчя підписання Європейської Конвенції з прав людини
4 листопада, у день, коли в усьому світі відзначається 60-та річниця з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в Академії адвокатури України відбулася наукова конференція, присвячена цій події. У заході взяли участь знані українські юристи, адвокати, викладачі та студенти київських вищих навчальних закладів. З провідними доповідями виступили заступник Міністра юстиції України Валерія Лутковська, яка протягом багатьох років активно і плідно займається проблематикою захисту прав людини, та доцент Академії адвокатури Людмила Фалалєєва, відомий фахівець у галузі європейського права.
Сьогоднішня Європа зуміла об'єднатися навколо ключових цінностей цивілізації - демократії, прав людини і верховенства права. Вищий прояв загальноєвропейської єдності - прихильність 47 держав континенту Європейській конвенції з прав людини. Конвенція насправді об'єднує Європу і є основою нашої європейської ідентичності.
Конвенція, яка стала основою для демократичних перетворень в Європі після Другої світової війни, була відкрита для підписання 4 листопада 1950 року в Римі. Нині цей договір захищає права майже 800 млн. європейців. Це означає, що кожен з них може подати заяву до Європейського суду з прав людини. Україна приєдналася до цього міжнародного договору ще в 1997 році і має значний досвід її застосування.
Ювілейна річниця Конвенції широко відзначається у Європі і цілому світі. У вівторок 2 листопада Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун відкрив урочисту церемонію святкування 60-річчя з дня встановлення Європейської конвенції з прав людини. Захід проходив у штаб-квартирі Ради Європи в Страсбурзі.
Італійська столиця — Рим — відмітила 60-у річницю Європейської конвенції урочистою церемонією в історичному Палаццо Барберині, де вона була підписана десятьма державами-засновниками Ради Європи.
Україна відзначила цю дату на державному рівні. У Верховній Раді України 22 жовтня відбулося Спеціальне засідання з нагоди 60-ї річниці з дня підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У засіданні взяли участь Прем'єр-міністр України та члени уряду, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Вищого господарського суду України, Голова вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представники правозахисних організацій, церков, дипломатичного корпусу, наукових установ та вищих навчальних закладів.
Президент України у своєму зверненні з нагоди 60-ї річниці підписання Конвенції зазначив, що цей ювілей — не привід для святкувань. Це — нагода замислитися щодо стану захищеності, а скоріше — незахищеності основних прав людини в Україні. «Ми мусимо відповісти на низку непростих запитань:
Чому Україна на 60-му році існування Конвенції про захист прав людини змушена боротися за запровадження у життя її базових принципів?
Чому в Україні не реалізовано стратегію з подолання бідності, що безпосередньо випливає із міжнародних зобов’язань нашої держави?
Чому в Україні не розроблено національний механізм щодо запобігання катуванням?
Чому у правоохоронних органах щороку фіксуються численні випадки загибелі невинних людей?
На жаль, ці питання риторичні, і ті, кому вони адресовані, не спроможні дати переконливі відповіді. Так не може продовжуватися», — підкреслив Президент.
Осінній Кубок Академії з футболу
Щороку студенти Академії адвокатури України можуть проявити всі свої спортивні таланти та досягнення, адже кожної осені в Академії адвокатурі України проводиться ФУТБОЛЬНИЙ ТУРНІР між студентами ААУ.
Цього року за перемогу в Осінньому кубку ААУ змагалися команди всіх курсів Академії (6 команд).
Протягом жовтня, не зважаючи на дощ та слякоту, команди на футбольному полі ЦСКА розігрували між собою Кубок Академії. Адже переможець – тільки один!
Боротьба була чесна, а кожна команда – гідна.
В результаті у фінал, що відбувся 2 листопада 2010 року, вийшли 2 команди: команда ІІ та команда ІІІ курсів.
Переможцем стала команда ІІ курсу: Курасов Максим; Мамалич Максим; Тишкевич Віктор; Панієнко Богдан; Манжоносов Влад.
Вітаємо переможців!
За організацію Осіннього Кубку ААУ 2010 виражаємо велику вдячність адміністрації ААУ, студенту ІІІ курсу Костянтину Бойко та викладачу фізичного виховання, майстру спорта В.О.Удод.
На фото: Учасники турніру
На фото: Омріяний трофей в руках переможця
© Академія адвокатури України, 2012. Всі права застережені.
