Академія адвокатури України | Кафедральні новини

10|11|08 12:15

Професор Академії адвокатури України Тетяна Конончук як дослідниця української діаспори була запрошена до Талліна на Дні української культури, де з 7 по 9 листопада 2008 р. Українське земляцтво Естонії святкувало своє 20-ліття. Серед членів делегації з України були також – Іван Драч, поет, Голова зв’язків із закордонними українцями «Україна – світ» та Ігор Винниченко, директор Інституту досліджень діаспори. До столиці Естонії з’їхалося-злетілося багато українців з різних куточків Естонії, Латвії, Фінляндії. Серед заходів були міжнародна наукова конференція на тему «Українці Естонії: вчора, сьогодні, завтра», презентація книг українців, що мешкають в Естонії, концерт українських колективів з різних місць Естонії; з України взяв участь вокально-інструментальний ансамбль із Черкас «Підкова» (керівник Юрій Марштупа). До речі, тема доповіді Т. Конончук стосувалася історії, сучасного стану і перспектив українсько-естонських літературних взаємин, у своїй доповіді вона акцентувала увагу на тому, що потреба у взаємопізнанні між народами на основі літературних взаємин не зменшується, а посилюється, бо спостерігаємо з’яву нових методів художнього осмислення дійсності в літературі, активізацію творчої думки, особливо серед молоді, що засвідчено дуже багатьма новими творами, наприклад, в українській прозі, поезії. Вочевидь, такі процеси відбуваються і в естонській літературі.

По завершенні конференції її учасники поклали квіти до Шевченківського дуба на бульварі Мере. Це ще молоде деревце, його посадили чотири роки тому на честь перебування в Естонії 1842 р. Тараса Шевченка.

В Центрі української культури в Талліні учасники конференції стали свідками передачі Центрові української бібліотеки всесвітньо відомого перекладача Гаральда Раяметса. До речі, завдяки його перекладам на естонську мову його земляки змогли прочитати метафоричні поезії Івана Драча («На відстані часу», Таллін, 1977), блискучі новели Григора Тютюнника («Деревій», Таллін, 1974), твори багатьох українських поетів ХХ ст. у збірці «Розмова з глобусом» (Таллін, 1966). Екскурсію Українським культурним центром провів староста центру Анатолій Лютюк, він же настоятель греко-католицького храму, він же, оскільки церква і Український культурний центр перебувають на території старого середньовічного міста, відновив процес виготовлення паперу за рецептами майстрів середньовіччя, написання рукописних книг, малювання в них ілюстрацій. Його зусиллями постала церква Богородиці Триручиці, на його замовлення церква розписувалася, і весь комплекс – і церква, і центр – стали куточком України в Естонії, де надзвичайно піднесено питання духовності, що є, на думку Анатолія Лютюка, основою української ментальності і культури.

Прикметно, що українські громади в Естонії мають давню історію, наприклад, українське студентське товариство «Громада» розпочало свою діяльність у м. Тарту ще наприкінці ХІХ ст. А наприкінці 80-х рр. ХХ ст., у перебудовчі роки, українці Естонії організували Українське земляцтво. Члени цих товариств ведуть культмасову роботу по збереженню й утвердженню української культури, організували і ведуть заняття в недільних українських школах. Естонська республіка підтримує їх, і нині Українське земляцтво Естонії об’єднує понад 20 організацій. Заходи Днів культури показали, що українці Естонії бережуть свою культуру, їхня діяльність допомагає творити сучасний імідж українства, його толерантне вписування в світовий культурний простір.

На презентації нових книг естонських українців в авторському виконанні звучали поезії Ольги Горянської, Марії Розенбліт, Мирослави Бучко. Крім того, прозвучали пісні на слова і музику Мирослави Бучко. Ця авторка, наприклад, написала музику до віршів Ліни Костенко «Вечірнє сонце», пісню виконав жіночий ансамбль. Авторка попросила передати ноти поетесі. Сподіваємося, що вірш як молитва, бо саме таке забарвлення він отримав у музичному оформленні, сподобається Ліні Костенко і знайде своє нове життя в концертній діяльності в Україні.

Архів новин

19|11|08 11:15

19 листопада 2008 р. професор Т.І.Конончук провела відкриту лекцію студентам 1 курсу відділення «Правознавство» Академії адвокатури України, присвячену відображенню трагедії голодомору 1932 – 1933 рр. в українській культурі. Йшлося про різні види мистецтва, де ця трагічна тема художньо осмислюється. Студентам було продемонстровано репродукції живопису, фотографії скульптур, музичні фрагменти, ішлося про українську літератур різних періодів, де оповідається про голодомор, про кінофільми, наприклад, Олександра Коваля, Миколи Лактіонова-Стезенка, йшла мова також про свідчення очевидців голоду, що є і документами часу і своєрідним народним оповіданнями, котрі зафіксували пережите в його найвражаючіших, наймоторошніших епізодах.

Традиційно, як завжди на таких лекціях у проф. Конончук Т.І., яка минулого 2007 року була відзначена державною нагородою за дослідження даної тематики – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, на вишитому рушнику лежав поминальний хліб, горіла свіча, стояла ікона із образом Спасителя «Моління про чашу в Гефсиманському саду». По закінченні лекції всі скуштували святого хліба. Але ще залишалося дуже багато запитань.

На фото: студенти після лекції розглядають експонати, продовжують бесіду

Архів новин

09 - 10 | 10 | 2008

Всеукраїнська наукова конференція «Література й історія»

З вітальним словом виступає ректор Запорізького національного університету, доктор історичних наук Сергій Михайлович Тимченко

9-10 жовтня 2008 року відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Література й історія» на базі Запорізького національного університету. У роботі конференції взяли участь представники Академії адвокатури України: завідуюча кафедрою української філології та культурології проф. Т.Конончук («Актуалізація української історії в мемуаристиці Олеся Гончара») та доцент цієї ж кафедри К.Козачук («Проща Марусі Чураївни: версія Ліни Костенко»).

Науково-дослідницька проблема «Література й історія» уже багато років є провідним напрямом досліджень кафедри української літератури філологічного факультету Запорізького національного університету. Про свідчить досвід проведення численних конференцій, публікації науковців України і теми, за якими захищені дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора філологічних наук, виконані педагогічним складом кафедри.

Географія учасників цьогорічної конференції надзвичайно широка – Київ, Кривий Ріг, Кіровоград, Бердянськ, Запоріжжя, Слов’янськ, Харків, Львів, Луганськ, Сімферополь, Мелітополь, Суми, Кам’янець-Подільський, Житомир, Переяслав-Хмельницький.

Робота конференції відбувалася протягом двох днів. Перший день роботи, 9 жовтня, був присвячений роботі на пленарному і секційних засіданнях. Пленарне засідання запам’яталось учасникам конференції виступами М.Тарасової (Кіровоград) «Ідилічна візія України», А.Козлова (Кривий Ріг) «Типи мислення, мовлення й діяння характерників». Особливою гостею конференції 2008 р. стала письменниця, авторка популярних історичних романів Раїса Іванченко (Київ), виступивши з доповіддю «Історія і література без міфів».

Робота під час секційних засідань була розподілена за такою тематикою:
Секція 1. КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРІЇ В НАЦІОНАЛЬНИХ ЛІТЕРАТУРАХ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ.
Секція 2. ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СПЕЦИФІКА ІСТОРИЧНОЇ ПРОЗИ.
Секція 3. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОЗАЦТВА В УКРАЇНСЬКІЙ І СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРАХ.
Секція 4. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРИЧНИХ ТВОРІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ.

Пленарне засідання. Учасники конференції слухають виступ Р.Іванченко (зліва направо – проф. А.Козлов, Кривий Ріг; доц. С.Ковпік, Кривий Ріг; доц. К.Козачук, Київ; доц. О.Стадніченко, Запоріжжя

Тематика і характер висвітлення результатів досліджень, проведених учасниками конференції, викликали численні дискусії, які, незважаючи на їхню жвавість, укладаються в певне коло питань. Серед них:
1) проблема історичної правди, художнього домислу і авторського вимислу в художньому тексті (доповіді В.Ніколаєнко (Запоріжжя) «Онтологічна концепція роману «Золоті стремена» Р.Іванченко», О.Проценко (Запоріжжя) «УПА в художньому осмисленні українських прозаїків» та ін.);
2) проблема актуалізації історичної пам’яті українського народу, виведення історичних фактів із «мертвого» активу до щоденного досвіду державотворчого процесу (доповіді І.Жифарської (Запоріжжя) «Генеральні расові ідеї в історіософії Юрія Липи», В.Разживіна (Слов’янськ) «Моделювання батальних сцен в українській історичній повісті 20-30-х років ХХ століття»;
3) включення в обіг історіософії художнього тексту нових джерел та ресурсів (доповіді здобувача кафедри української літератури Запорізького національного університету, відомого співака А.Сердюка (Запоріжжя) «Жанрова еволюція української літературної пісні», О.Неживого (Луганськ) «Історіософія війни в творчості Григора Тютюнника»;
4) персоналізація української історії, художнє дослідження ролі особистості (доповіді К.Козачук (Київ) «Проща Марусі Чураївни: версія Ліни Костенко», М.Вишняк (Сімферополь) «Інтерпретація історичних подій і осіб у жанрах давньої української літератури», Н.Кердівар (Одеса) «Образ ученого у контексті історії (за творами Миколи Трублаїні)»;
5) виміри взаємодії історії та особистості (доповіді С.Ковпік (Кривий Ріг) «Мікропоетика духовності козацтва в українській драматургії», М.Корпанюка (Переяслав-Хмельницький) «Український літературний католицький епос «Про Коліївщину».

Другий день роботи конференції, 10 жовтня, був присвячений культурній програмі. Учасники відвідали національно-культурний заповідник «Острів Хортиця», зокрема Музей історії запорізького козацтва, побудований у 2006 р. історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» і подивилися виставу кінного театру «Запорізькі козаки».

09 - 10 | 10 | 2008

В УНІВЕРСИТЕТІ ІВАНА ОГІЄНКА

Фото на пам’ять. Учасники конференції в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка

У Кам’янці-Подільському (Хмельницька обл.), в університеті, заснованому 1918 р. видатним літературознавцем, культурологом, етнографом, істориком, громадським, а пізніше церковним діячем Іваном Огієнком (в часи еміграції став митрополитом Ілларіоном) 9 – 10 жовтня 2008 року відбувалася Всеукраїнська наукова конференція на тему „Актуальні проблеми регіональної журналістики в Україні”. На наукову розмову прибули науковці з багатьох вищих навчальних закладів та наукових інститутів України та Придністровського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (м. Тирасполь). Ішлося про різні форми журналістської діяльності, про питання історії, теорії та практики масових та фахових видань, актуальні завдання сучасних мас-медіа. Від Академії адвокатури України виступила професор Конончук Т.І. В своїй доповіді „Сучасна українська література в радіопубліцистиці” вона акцентувала увагу на традиціях відображення літературного процесу, зокрема в передачах на радіо „Свобода” Юрія Лавріненка із Нью-Йорка в 60-ті роки ХХ ст. на матеріалі творів, що відображають трагедію голодомору 1932 – 1933 рр., а також навела приклади з радіопередач „Дружні бесіди” професорів Ігоря Добрянського та Василя Марка на регіональному рівні, в м. Кіровограді (за специфікою проблематики конференції), крім того залучила власний досвід з участі в радіопередачах у прямому ефірі в 2005 – 2008 рр. на каналі „Культура”, де також широко залучалися тексти української літератури на тему голоду 30-их рр. ХХ ст в Україні. Як культуролог розкрила проблематику своєї доповіді в широкому культурологічному контексті, що відобразив трагічні 30-ті роки в різних видах мистецтва і має рецепцію в засобах масової інформації.

Професор Конончук Т.І.
оголошує свою доповідь

Учасників конференції було також ознайомлено з доповіддю проректора Академії адвокатури України з виховної роботи Орел К.І. на тему „Етико-естетична концепція творчості журналіста Валерія Марченка”. Тема викликала зацікавлення; зокрема в Рарицького О.А., завідувача кафедри теорії та історії журналістики й української літератури, який працював з текстами Валерія Марченка, має про нього публікації. Передбачаємо подальший науковий діалог про долю і творчу індивідуальність талановитого літературознавця, перекладача і публіциста Валерія Марченка.

Гості конференції після пленарного та секційних засідань отримали змогу побачили багато історичних місць Кам’янця-Подільського, зокрема старовинний замок, живописний каньйон, що огортає старовиину частину міста, приміщення колишньої гімназї, в якій у свій час навчалися майбутні відомі письменники – Степан Руданський з його невмирущою піснею „Повій, вітре, на Вкраїну” та оригінальною прозою Анатолій Свидницький та ін.

03 - 05 | 10 | 2008

Конференція в Західній Білорусії

Проф.Т.Конончук оголошує доповідь в Гродненському державному університеті ім. Янки Купали

Професор Т.Конончук з 3 по 5 жовтня 2008 р. перебувала на міжнародній науковій конференції в Гродненському державному університеті імені Янки Купали (в місті Гродно, Республіка Білорусь). Сюди, в живописне давнє білоруське місто, про яке вперше літописні джерела згадуть 1128 р., прибули учасники 7 держав, про що яскраво засвідчили і прапорці на столі президії конференції, вказуючи на приналежність її учасників до таких держав, як Білорусь, Росія, Україна, Латвія, Естонія, Литва, Польща. Росія, наприклад, була представлена такими містами, як Челябінськ, Магадан та ін.

Конференція відбувалася на тему “Взаємодія літератур у світовому літературному процесі. Проблеми історичної і теоретичної поетики”. Порушувалися питання, які були суголосні в різних літературах, засвідчували багатий художній досвід кожної з них, багатоаспектне художнє осмислення дійсності, виявили різні літературознавчі та культурологічні школи. Без сумніву, фахова, філологічна, наукова розмова сприяла взаємозбачаченню, наштовхувала на нові ідеї і творчі пошуки.

Посланець від Академії адвокатури України, проф. Конончук Т.І., у своїй доповіді “Стильова парадигма в романі Василя Барки “Жовтий князь” поділилася своїми науковими спостереженнями про домінанту релістичного стилю в романі, що природно витікає з авторської ідеї якомога детальніше змалювати труднощі переживання українцями голоду 1932 – 1933 років; навела паралелі з російською літературою, як-от з творами Василя Гроссмана, Володимира Тендрякова та іншими, де спостерігається завертання до теми голодомору в Україні.

Учасникам конференції було запропоновано відвідати місто Новогрудок у Гродненській області, де в сім’ї адвоката виростав Адам Міцкевич, щоб потім, з білоруської землі, піти в широкий світ і стати яскравою зіркою в колі найвидатніших світочів духовності, залишивши глибокий слід у царині польської літератури.

14 | 03 | 2008

ЗМІЦНЮЄМО ТВОРЧІ КОНТАКТИ

Між Академією адвокатури України і Київським національним музеєм Тараса Шевченка нещодавно підписано договір про співпрацю. Таким чином закріплено те, що має давні добрі традиції між нашими двома установами і що дає ще ширші можливості для взаємного пізнання, а відтак і найрізноматніші його форми.

Так, 14 березня 2008 р. в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбулася презентація унікальної книги “Український некрополь Санкт-Петербурга”, яку підготували українці Санкт-Петербурга – письменник і науковець Тетяна Лебединська та художник і фотограф Микола Тарасенко. На презентації було багато діячів науки, культури м. Києва, зокрема, Микола Сулима (Інститут літератури НАН України ім. Т.Г. Шевченка), Петро Кононенко (Інститут українознавства Міністерства освіти і науки України), Юрій Кочубей (Інститут сходознавства НАН України ім. А.Ю. Кримського), Анатолій Ткаченко, Михайло Конончук, Валентина Петренко (Інститут філології Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка) та багото інших.

Академію адвокатури України представляли професор Тетяна Конончук і студенти першого курсу відділення “Правознавство”. Ще в пам’яті студентів було відвідання осінньої виставки в Музеї Т. Шевченка, де експонувалися фото поховань видатних українців у Петербурзі, що мали увійти до майбутньої книги. Тепер студенти мали можливість побачити це унікальне видання. Заінтриговані були також інформацією з доповіді проф. Конончук Т.І. на конференції “Юрист і мистецтво”, в якій ішлося про Петра Редькіна, уродженця Сумщини, правника і вченого в галузі права, спочатку професора Московського університету, а потім – Санкт-Петербурзького імператорського університету, згодом його ректора.

Автор книги Тетяна Лебединська сказала, що це її давня мрія – через меморіальні пам’ятники представити видатних діячів науки й культури, які жили і закінчили свій земний шлях у північній столиці Російської імперії, а мають українське коріння. Видання представляє дуже відомі роди й імена, наприклад, Розумовських, Лизогубів, українського скульптора Леоніда Позена, мандрівника Миколу Миклухо-Маклая, історика й мовознавця Олександра Афанасьєва-Чужбинського, композитора Дмитра Бортнянського, дипломата і канцлера Олександра Безбородька та багатьох інших, про кого ще мало знають в Україні, а така книга матиме велике пізнавальне значення, буде поштовхом для майбутніх наукових пошуків у різних галузях знань. Можливо, вона заронить зерно для майбутніх наукових пошуків і в душах майбутніх правознавців, котрі мали добру нагоду дізнатися про книгу, яка підготовлена в Санкт-Петербурзі, а надрукована і вперше публічно представлена в Україні.

05 | 03 | 2008

Свято кобзарського мистецтва

5 березня 2008 р. в Академії адвокатури України відбулося Свято кобзарського мистецтва і поетичного слова. До студентів завітали Василь Литвин – заслужений артист України, лауреат Республіканської премії ім. І.Нечуя Левицького, лауреат премії фонду Т.Г.Шевченка та Антоніна Гармаш (Литвин) – поетеса, громадський діяч, автор поетичних і прозових збірок, зокрема „Голос утопленого села”, „Вогонь і тління”, „Дорога до себе”.

Студенти із захопленням слухали пісні Василя Литвина на слова Тараса Шевченка, Василя Симоненка, українські народні пісні. Чудовий баритон виконавця, дивовижні звуки бандури, геніальні слова великих українських поетів, народні тексти – усе це разом створювало враження, яке у багатьох слухачів залишиться назавжди. Бандура звучала й тоді, коли Антоніна Гармаш читала свої поезії чи розповідала легенди, почуті ще від свого діда, земляків, у яких велика роль відводиться моральності, історичній пам’яті, піклуванню про здорове покоління, щасливу родину, мудрих нащадків. Пісня і слово акцентувало увагу на етиці українського народу, що завжди базувалася на високих морально-етичних принципах.

04 | 03 | 2008

читаємо тараса

4 березня 2008 р. в Академії адвокатури України, напередодні днів ушанування Тараса Шевченка з дня народження та дня пам’яті відбулися Шевченківські читання, ініційовані кафедрою української філології та культурології. У читаннях взяли участь студенти всіх відділень – „Міжнародного права”, „Переклад” та „Правознавство”, професор Т.К.Конончук, проректор з позалекційної роботи Орел К.І., доцент Козачук К.О., викладачі інших кафедр. Вийшла зацікавлена розмова про життя і творчість поета, художника і громадянина Тараса Шевченка.

Головну увагу було приділено прочитанню і розшифруванню тексту-заповіту „І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє”. Студенти коментували афористичні конструкції типу: „Обніміте ж, брати мої, найменшого брата, нехай мати усміхнеться, заплакана мати...” або „І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь”, або „Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя...” та інші. Акцентовано на моментах, де Шевченко закликає прочитати минулу славу України, знайти в ній уроки для побудови незалежної держави, оскільки за словами Кобзаря: „В своїй хаті своя й правда”.

Учасники зустрічі прийшли до думки, що читання текстів самого Шевченка, а не критичних творів про нього надзвичайно пізнавальне, оскільки безпосереднє знайомство з текстами дозволить кожному скласти своє уявлення про Тараса. І це особливо важливо в час, коли написано багато тенденційного, геростратівського.

22 | 02 | 2008

НА ЗЕМЛІ ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГО

22 лютого 2008 р. в м. Бориспіль Київської області в ліцеї „Дизайн-освіта” ім. Павла Чубинського відбулися VI Всеукраїнські щорічні науково-практичні читання „Фольклор і література в історичному розвитку та державотворенні України”.

В читаннях взяли участь представники багатьох вищих навчальних закладів, учителі. Від Академії адвокатури було три представники: професор Т.І.Конончук (виступила з доповіддю „Факт як чинник образотворення в художньому тексті”), проректор Орел К.І. (її тема доповіді „Відкриті листи В.Марченка як форма громадянського самовияву”), доцент Козачук К.О. (тема доповіді „Класики української літератури: сучасні тенденції вивчення творчості”).

20 | 09 | 2007

НАШІ КОНТАКТИ З ПОЛЬЩЕЮ

У вересні в Академії адвокатури України на кафедрі української філології та культурології проходила стажування магістр із Ягеллонського університету Анна Марія Баб’як (Краків, Польща). Вона відвідувала лекції та семінарські заняття професора Конончук Т. І., доцента Козачук К. О., ст. викладача Орел К. І., брала участь у позалекційних заходах, провела заняття зі студентами відділення «Правознавство» (1 курс) та відділенняч «Переклад» (2 курс), розповіла про життя студентства Польщі, про навчальні програми і стипендії для студентів інших країн.

Нині з Анною Марією Баб’як контакти продовжуються через кафедру української філології та культурології, пані Анна як одна з організаторів студентського стажування, дозвілля молоді запрошує студентів Академії адвокатури вивчити пропозиції стажування в Польщі на сайтах:

http://www.studytours.pl
http://eu.prostir.ua/probations/8229.html

23 | 06 | 2008

Зустріч зі знаковою постаттю

23 червня 2008 р. проф. Конончук Т. І. була запрошена на радіо виступити в програмі “Культура” в рубриці “Знакова постать”. Розмова йшла в прямому ефірі, яку вела відома журналістка Галина Дацюк. Темою передачі стала досліджувана упродовж багатьох років проф. Конончук Т. І. проблема художньої трансформації в українській культурі трагедіїї 1932 – 1933 рр. Було сказано, що на тему “На вічну пам’ять” в Академії адвокатури України щорічно читаються відкриті лекції студентам усіх спеціальностей, лекції вже традиційно ведуться при хлібині на вишитому рушнику і запаленій свічі. Хліб як трапезно-поминальний наприкінці розповіді ділиться між усіма студентами. Гостя радіоефіру поділилася своїми спостереженнями про особливості відображення трагедіїї голодомору в українській літературі, живописі, скульптурі, кіно. Назвала найвідоміших авторів на цю тему з різних видів мистецтв, як-от письменників – Юрія Яновського, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Анатолія Дімарова, Панаса Запаренка, Василя Захарченка, Галину Тарасюк та ін., з еміграційних – Уласа Самчука, Тодося Осьмачку, Василя Барку, Івана Багряного, з живописців – Богдана Певного, Ніну Марченко, Віктора Зарецького, Івана Новобранця, Валерія Франчука, Василя Березового, скульпторів Василя Перевальського, Анатолія Ігнащенка, Петра Енка та ін., в музиці – Володимра Губу, Миколу Дремлюгу, Євгена Станковича та ін.

Було дуже багато телефонних дзвінків на радіопередачу, що засвідчило глибоке співпереживання проблематикою, уболівання за майбутнє України, пропозиції стосовно заходів, які б працювали на підвищення духовного рівня мешканців України. Прикметно, що старші люди звертали увагу на формування особистості, виховні чинники, починаючи ще з найменшого віку. Отже, йшлося про виховання громадянина, людини, яка б шанувала землю, на якій народилася і яка б шанувала свої корені, відчувала відповідальність за себе і ближніх, що живуть на цій землі.