12|10|09

ПРО УМОВИ ПРИЙОМУ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ У 2010 р.

Н.К. Тетяно Вікторівно, нещодавно затверджено нові умови прийому до вишів. Що нового запропоновано?

Т.В. Дійсно, Умови прийому до вищих навчальних закладів України затверджені Міністром освіти і науки ще 18 вересня 2009 р., а 6 жовтня їх було зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Зміни, у порівнянні з минулорічними Умовами, досить суттєві. Перш за все, змінено строки подання документів. Наприклад, прийом заяв та документів від вступників на денну форму навчання розпочинатиметься пізніше, ніж в цьому році – 15 липня і триватиме значно менше - до 31 липня. Проте є й виключення, зокрема, для тих, хто складатиме вступні екзамени з 23 до 31 липня. Встановлено термін оприлюднення Рейтингового списку вступників із зазначенням рекомендованих до зарахування – не пізніше 1 серпня. Неочікуваною новелою стало збільшення кількості конкурсних предметів, з яких мають подаватися сертифікати, їх тепер мінімум три. Умовами встановлено перелік предметів, з якого ВНЗ має обрати: українська мова та література, математика, історія України, біологія, фізика, хімія, географія, іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська). Вузи у Правилах прийому мають визначити, яким буде третій конкурсний предмет. Тестування відбуватиметься лише українською мовою. Тепер буде враховуватися середній бал атестата, що доплюсовуватиметься до балів, отриманих на зовнішньому незалежному оцінюванні.

Н.К. Правознавство відсутнє в переліку й у цьому році, з чим це пов’язано?

Т.В. Не дивлячись на пропозиції юридичних вузів обов’язково передбачити правознавство в переліку конкурсних предметів, цього не сталося. На жаль, відсутність конкурсу з цієї дисципліни при вступі до юридичного вузу вкрай негативно позначається на контингенті майбутніх правників, адже відомо, що останні два роки значна кількість молодих людей стає студентами юридичних вузів не за покликанням, а випадково, подаючи документи в десятки вузів за різними спеціальностями. Через це вкрай ускладнено процес викладання права, адже далеко не всі першокурсники мають знання в межах шкільної програми з основ правознавства, а через відсутність елементарних знань з права не готові до сприйняття правових дисциплін. Звісно, наступає розчарування у студента, незадовільні оцінки, спроби знайти себе в іншій професії або у вузі, де низькі вимоги до знань студента. Результат – професійно не підготовлений до юридичної діяльності фахівець, це велика біда як для нього самого, так і для суспільства.

Н.К. Минулорічна вступна кампанія поставила дуже гостро питання про пільги при вступі до ВНЗ, високопосадовці навіть посилалися на вражаючі цифри тих, хто вступав з низькими балами, маючи певні преференції, а через це більш підготовлені абітурієнти залишалися "за бортом". Що нового чекає випускників 2010?

Т.В. В Умовах прийому збереглися певні пільги, оскільки вони встановлені відповідними законами і не скасовані. Зокрема, Умовами прийому до вищих навчальних закладів України - 2010 зараховуються поза конкурсом 8 категорій осіб, а право на першочергове зарахування до ВНЗ мають 7 категорій осіб. Це діти-сироти, інваліди, чорнобильці, члени сімей загиблих шахтарів та інші. Правом першочергового зарахування користуються, наприклад, особи, яким відповідно до Законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону дитинства», декотрими іншими законами надане таке право; особи, які проживають на території населеного пункту, якому надано статус гірського; випускники старшої школи, нагороджені золотою або срібною медаллю. Абітурієнти, котрі мають пільги, в цьому році зобов'язані подати оригінали атестата та сертифіката до того вузу, в який вони вирішили вступати. Отже їх право поступати в декілька вузів, яке є у абітурієнтів, що не належать до пільговиків, обмежено.

Н.К. А якщо він не пройде до цього єдиного дозволеного йому вузу, то він взагалі втратить в цій вступній кампанії можливість вступити в інший навчальний заклад. Як Ви вважаєте, Тетяно Вікторівно, може доцільно скасувати будь-які пільги і дати можливість бути всім вступникам рівними у своєму праві здобути вищу освіту за вибором?

Т.В. Я поділяю саме таку постановку питання. А тим, хто відноситься до пільгових категорій, треба встановити серйозні дотації, стипендії, надавати пільгові державні кредити. Мені здається, що слід переглянути категорії пільговиків, виробити дуже жорсткі умови отримання статусу пільговика, оскільки кожне благо привертає увагу нечесних людей. Як відомо, правоохоронні органи займаються перевіркою різних довідок про захворювання, посвідчень, що дають право на пільги до вступу у вузи, частина яких - підробка.

Н.К. А як же бути з тими випускниками шкіл, котрі поглиблено вивчали певні предмети, досягли в їх опануванні значних успіхів, що підтверджено дипломами, грамотами чи іншими документами. Адже вони можуть скласти в майбутньому юридичну еліту?

Т.В. Думаю, що такі молоді люди, безсумнівно, підтвердили б свою високу підготовку через фаховий іспит з правознавства, але, на жаль, як я вже відмічала, з правознавства не передбачено конкурсу. Але Умови прийому встановили, що особи, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів – учасники міжнародних олімпіад, призери (особи, нагороджені дипломами I — III ступенів) ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів, у тому числі: основи правознавства — при вступі на напрями (спеціальності) галузі знань «право» (п.12.1 Умов). Дещо дивно, адже в переліку конкурсних дисциплін "правознавство" відсутнє.

Н.К. Розповідають, що в декотрих відомих навчальних закладах після першої сесії в минулому навчальному році відраховували значну частину першокурсників, котрі просто неспроможні навчатися за юридичним фахом.

Т.В. Краще це зробити зразу, ніж видати диплом юриста неосвіченим, яких, на жаль, випускають декотрі ВНЗ. Такі горе-юристи не можуть скласти професійні кваліфікаційні іспити для отримання статусу судді, адвоката, нотаріуса, їх не беруть на роботу за фахом, вони не можуть продовжити навчання для отримання більш високого освітньо-кваліфікаційного рівня у престижному вузі, дипломом якого хочуть прикриватися у майбутньому тощо. Ось і вимушені змінювати статус юриста на статус безробітного.

Н.К. Ще страшніше, коли такі невдахи вчаться за рахунок держави, забираючи чималі гроші з державного бюджету, а потім навіть не працюючи за юридичним фахом. Вже й з офіційних джерел об'являють про відсутність потреби в юристах, перенасиченості ринку спеціалістами в цій галузі, особливо в умовах кризи. Як Умови прийому до вищих навчальних закладах у 2010 році регулюють ці питання?

Т.В. Мені здається, що алогічним є продовження надання державним вузам величезного фінансування на бюджетну форму навчання за умов перенасиченого юристами ринку і значної кількості безробітних юристів, Адже потребу в юридичних кадрах можна вирішити шляхом залучення вже практикуючих юристів до заповнення вакантних місць, якщо такі масово є в умовах кризи. Думаю, що треба припинити практику "вільних дипломів" для тих, хто навчається на бюджетній формі і в обовязковому порядку вимагати від них відпрацювання за призначенням.

Н.К. А як Ви ставитеся до рішення МОН щодо розподілення у 2009 році державного замовлення відповідно до профілю кожного університету і зосередження в провідних ВНЗ, де працюють висококваліфіковані професори та викладачі й проводяться наукові дослідження? Наприклад, на сайті МОН повідомлено, що держава не платитиме за підготовку юристів у педуніверситеті.

Т.В. Я підтримую ініціативу Міністра І.Вакарчука щодо неприпустимості системного розширення вузами невластивої для їх профілю підготовку з гуманітарних спеціальностей, зокрема, юристів, і не проводити державне замовлення на непрофільні напрями підготовки (спеціальності) для вищого навчального закладу.

Н.К. Отже, в непрофільних вузах слід скасувати ліцензії на підготовку юристів?

Т.В. Так, це логічно. Оскільки правильно, на мій погляд, скасовуючи держзамовлення з зазначеним вище обґрунтуванням у непрофільних вузах і таких, котрі не мають з відповідної спеціальності висококваліфікованих професорів та викладачів, де не проводяться наукові дослідження тощо, на якій підставі тоді там залишатиметься право на підготовку юристів за інші, не бюджетні, кошти? Треба категорично анулювати аби не продовжувати ліцензії з підготовки з напряму "Право" вузам, що є непрофільними. Бо дійсно вже стало анекдотом, що майбутніх суддів, прокурорів, адвокатів готують разом з танцюристами, візажистами, льотчиками та м'ясо-молочниками. То може й вади судової системи, про які вже знають у всьому світі, від такого навчання?

Н.К. Останнім часом все більше молодих людей вчаться за кордоном і повертаються додому, щоб продовжити вищу освіту або іноземці виявляють бажання навчатися в Україні. Як бути з визнанням диплому, виданого в іншій країні?

Т.В. Дійсно, нерідко вступники дивуються, навіщо додаткові складнощі з нострифікацією документа про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень, що проводиться Міністерством освіти і науки України в установленому порядку протягом першого року навчання? Така вимога міститься в Умовах прийому.

Н.К. Про майбутнє магістратури точиться багато пліток, зокрема, що для службової сходинки для юриста обов’язковим стане ступінь магістра, є й протилежні припущення, що магістрами будуть лише ті, хто присвятить себе науковій чи викладацькій діяльності. Що нового в Умовах прийому щодо магістратури?

Т.В. Безсумнівно, треба вирішувати, хто це – магістр, рівень його підготовки, зміст статусу та багато інших питань. Перш за все, треба внести відповідні зміни в Закон "Про вищу освіту". Адже й до сьогодні випускаємо бакалаврів з базовою освітою, а далі як отримати повну вищу освіту? Стати магістром чи спеціалістом? Але для вступу в магістратуру є певні вимоги, що обмежують право, наприклад, "трієчника" вступати до магістратури. Вважаю, що давно настав час привести чинне законодавство у відповідність з вимогами Болонського процесу, бо ще й досі діють нормативні акти минулого століття, що регулюють організацію навчального процесу тощо. Що ж до Умов прийому, то для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра на основі базової вищої освіти обов’язковим є складання вступного екзамену з іноземної мови.

Н.К. Ще однією бідою у цьогорічній вступній кампанії було необмежене подання абітурієнтом документів для вступу в безліч вузів. Були пропозиції обмежити кількість вузів, у які одночасно подавалися документи. Щось змінилося?

Т.В. Ні. І це надзвичайно ускладнило роботу приймальних комісій, особливо на етапі зарахування у вузи. Бажаю майбутнім абітурієнтам не помилитися у виборі професії і вузу, який здатний допомогти стати висококласним фахівцем.