Академія адвокатури України

home

home

home

home


Кафедральні новини

27|12|09

Актуально про художню антропологію

професор Конончук25 – 26 грудня 2009 р. професор Конончук Т.І., завідуюча кафедрою української філології та культурології, перебувала в Москві на Міжнародній науковій конференції в Московському державному університеті імені М.В.Ломоносова, організованій кафедрою теорії літератури філологічного факультету. Це були ІХ Поспєловські читання, які цього року були присвячені дуже актуальній в сучасному літературознавстві темі «Художня антропологія: теоретичні та історико-літературні аспекти». На конференції була дуже широка географія учасників: крім господарів-москвичів, у науковому форумі взяли участь учені з Астрахані, Калуги, Красноярська, Новосибірська, Єкатеринбурга, Іркутська, Вологди, Володимира, Саратова, Великого Новгорода, Петербурга, Ростова-на-Дону, Тюмені, Уфи, Владикавказа, Волгограда, Ульяновська, Пермі, Воронежа, багатьох інших міст Росії, Білорусії, Литви, Казахстану. Україна була представлена науковцями з Києва, Одеси, Ізмаїла.

Учасники конференції мали змогу послухати на пленарному засіданні всесвітньо відомих російських учених, авторів багатьох теоретичних праць, підручників, посібників, таких, як професори Халізєв В.Є., Косіков Г.К., Есалнек А.Я., Клінг О.О. та інших. Проф. Конончук Т.І. прочитала доповідь на тему «Художня антропологія як осмислення об’єктивної реальності ХХ ст.», зосередивши увагу на текстах українського письменника Анатолія Дімарова та російського письменника Володимира Тендрякова, в яких відтворено людину і суспільство у фантасмагоричних обставинах буття 1932 – 1933 рр.




На фото: проф. Конончук Т.І. читає доповідь у Московському державному університеті імені М.В.Ломоносова.
Фото 2. Фото на пам’ять про конференцію: проф.Мейзерська Т.С. (Київ), проф.Есалнек А.Я. (Москва), проф. Клінг О.О. (Москва), проф.Конончук Т.І. (Київ).

Архів новин

17|06|09

В Австрії про Павла Чубинського

З 12 по 17 червня професор Академії адвокатури України Тетяна Конончук перебувала у Відні (Австрія) на запрошення Міжнародного українсько-австрійського товариства імені Павла Чубинського. Товариству нинішнього року виповнилося 10 років. А, як відомо, видатному вченому етнографу, фольклористові, юристові, соціологові, журналісту, громадському діячеві 2009 року в Україні було відзначено 170-ліття від дня народження. Поєдналося дві прекрасні дати. Професора Конончук Т. І. було запрошено прочитати святкову доповідь про Павла Чубинського, його життя і діяльність і значення його особи в сучасній Україні. Перед урочистим зібранням учасники свята побували на недільній літургії, яка була проведена в українському греко-католицькому храмі святої Варвари.

Свято відбувалося 14 червня в домівці Міжнародного товариства імені Павла Чубинського. Представив учасникам урочистого зібрання гостю з України президент Міжнародного товариства імені Павла Чубинського австрієць Руперт Кльотцл. Про діяльність Товариства за 10 років розповів член правління Товариства Олександр Отава.

Ювілей Міжнародного українсько-австрійського товариства імені Павла Чубинського

Проф. Тетяна Конончук читає доповідь про Павла Чубинського у Міжнародному товаристві ім.П.Чубинського у Відні

П.Чубинський найбільше нині відомий як автор слів Державного гімну України «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...» (музика Михайла Вербицького). У своїй доповіді проф. Конончук Т.І. розкрила кілька аспектів: про основні віхи подвижницької біографії видатного вченого, найбільше наголосила на його працях, що склали 7 томів у 9 книгах і є винятковим матеріалом для вивчення народознаства в різних жанрах фольклору, юридичних звичаїв українського народу, етнографічних особливостей; розповіла про заходи на вшанування Павла Чубинського в Україні у зв’зку з його ювілеєм, а це Міжнародна конференція, що відбулася в січні в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відвідання могили на Книшовому цвинтарі в м. Бориспіль, де народився і відійшов у вічність цей знаменитий чоловік, покладання квітів до його пам’ятника в м. Бориспіль та відвідання місця, де на вул. Горянській, 14 стояв будинок, у якому 1839 р. народився вчений, а нинішнього року встановлено меморіальну дошку; розповіла про те, як трансформується головна – державотворча – ідея спадщини Павла Чубинського в сучасній художній творчості, зокрема в повісті Анастасії Байдаченко «День перед вічністю», в поезії-пісні Віктора Баранова «Українці мої...» (музика Теодора Кукурузи), пісні Володимира Горбатюка «Під Крутами» та багатьох інших, у живописі Валерія Франчука, Володимира Гарбуза, Ніни Марченко, в документальному фільмі Сергія Буковського «Живі» тощо; про те, як реалізується мотив України в сучасній авторській пісні; також про те, як в Академії адвокатури України студенти вивчають доробок юриста й етнографа Павла Чубинського і про якого, зокрема, йшлося в квітні нинішнього року на студентській конференції в Академії адвокатори України «Юрист і мистецтво».

Доповідь супроводжувалася показом фотографій, слайдів живопису, залученням пісенного матеріалу.

На урочистому зібранні Міжнародного товариства були присутні українці, що мешкають в Австрії, австрійці – члени Товариства, гості.

Професор Конончук подарувала свої книги Товариству, а також славістичній бібліотеці Віденського університету, де з-поміж інших слов’янських мов вивчається українська мова, а також культура, історія; мала дружню бесіду з директором славістичної бібліотеки, доктором Норбертом Браєном, який подякував за книги, особливо, за ті, в яких ідеться про відображення в українській культурі трагедії 1932-1933 рр. і що є предметом спеціального дослідження проф. Конончук Т.І.

Відень проілюстрував, як українці спільно з іншими народами можуть поза межами України дбати про просування ідеї українськості й утвердження рівного права бути в колі народів світу, про що своїм життям і діяльністю проілюстрував видатний українець Павло Чубинський.


Архів новин

19|11|08

ЛЕКЦІЯ З КУЛЬТУРОЛОГІЇ ПРО 1932 – 1933 РОКИ

19 листопада 2008 р. професор Т.І.Конончук провела відкриту лекцію студентам 1 курсу відділення «Правознавство» Академії адвокатури України, присвячену відображенню трагедії голодомору 1932 – 1933 рр. в українській культурі. Йшлося про різні види мистецтва, де ця трагічна тема художньо осмислюється. Студентам було продемонстровано репродукції живопису, фотографії скульптур, музичні фрагменти, ішлося про українську літератур різних періодів, де оповідається про голодомор, про кінофільми, наприклад, Олександра Коваля, Миколи Лактіонова-Стезенка, йшла мова також про свідчення очевидців голоду, що є і документами часу і своєрідним народним оповіданнями, котрі зафіксували пережите в його найвражаючіших, наймоторошніших епізодах.

Традиційно, як завжди на таких лекціях у проф. Конончук Т.І., яка минулого 2007 року була відзначена державною нагородою за дослідження даної тематики – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, на вишитому рушнику лежав поминальний хліб, горіла свіча, стояла ікона із образом Спасителя «Моління про чашу в Гефсиманському саду». По закінченні лекції всі скуштували святого хліба. Але ще залишалося дуже багато запитань.

На фото: студенти після лекції розглядають експонати, продовжують бесіду


Архів новин

10|11|08

Дні української культури у Талліні

Професор Академії адвокатури України Тетяна Конончук як дослідниця української діаспори була запрошена до Талліна на Дні української культури, де з 7 по 9 листопада 2008 р. Українське земляцтво Естонії святкувало своє 20-ліття. Серед членів делегації з України були також – Іван Драч, поет, Голова зв’язків із закордонними українцями «Україна – світ» та Ігор Винниченко, директор Інституту досліджень діаспори. До столиці Естонії з’їхалося-злетілося багато українців з різних куточків Естонії, Латвії, Фінляндії. Серед заходів були міжнародна наукова конференція на тему «Українці Естонії: вчора, сьогодні, завтра», презентація книг українців, що мешкають в Естонії, концерт українських колективів з різних місць Естонії; з України взяв участь вокально-інструментальний ансамбль із Черкас «Підкова» (керівник Юрій Марштупа). До речі, тема доповіді Т. Конончук стосувалася історії, сучасного стану і перспектив українсько-естонських літературних взаємин, у своїй доповіді вона акцентувала увагу на тому, що потреба у взаємопізнанні між народами на основі літературних взаємин не зменшується, а посилюється, бо спостерігаємо з’яву нових методів художнього осмислення дійсності в літературі, активізацію творчої думки, особливо серед молоді, що засвідчено дуже багатьма новими творами, наприклад, в українській прозі, поезії. Вочевидь, такі процеси відбуваються і в естонській літературі.


Архів новин